Нова книжка української синоптикині Наталки Діденко під назвою "Тролейбус номер 15" була представлена в Одесі. Захід, модерований Зоєю Казанжи, став місцем для відкритого обговорення цінностей та зв'язку українців з рідною мовою, спогадами та вибором залишитися в Україні.

Історія створення "Тролейбуса номер 15"

Наталка Діденко поділилася, що книга стала результатом її постів у соціальних мережах.

"Я навіть не планувала писати книгу, але друзі сказали, що з цих текстів повинно вийти щось більше. І так з'явився "Тролейбус номер 15"," - розповіла вона.

У книзі зібрані есеї, що об'єднують теми міста Київ, юності та ритму життя, втіленого у маршруті тролейбуса. Цей тролейбус веде читача через перші кохання, втрати та відчуття дому. "Тролейбус номер 15" - це не просто маршрут, а подорож в глибину пам'яті. Це книга про любов до людей, до рідного міста та до життя, яке, незважаючи на труднощі, продовжується.

Відсутність міської літератури

Авторка підкреслила дефіцит урбаністичної прози в українській літературі та необхідність показувати сучасне життя міст з усіма його нюансами.

"Міської літератури нам не вистачає. У нас багато сільської тематики, і це чудово, але сучасна Україна - це також міста, які потребують свого голосу в мистецтві," - зазначила Наталка.

Люди - найголовніше

Наталка згадує друзів, яких вже немає, зокрема подругу, з якою могла годинами говорити під час прогулянок.

"Коли втрачаєш людину, з якою можна просто поговорити, це найважче. Адже такі розмови - це і є життя," - зізнається вона.

Незважаючи на пропозиції виїхати за кордон, Наталка залишилася в Україні, пояснюючи свій вибір внутрішньою потребою.

"Я не можу це пояснити. Але мені тут добре. Я люблю наше: людей, їжу, звички, навіть безлад. Це все моє," - сказала вона.

Одеська презентація стала особливою

На презентації Наталка згадала про свої студентські роки в Одесі, прогулянки біля моря та незабутні моменти юності. Вона поділилася враженнями від міста: "Одеса – це гарно, живо, чесно і дуже сучасно."

Авторка також відзначила, що в Одесі чула багато української мови у побуті та культурі, чого не вистачає в Києві.

Хоча "Тролейбус номер 15" задумувався як мирна книга, війна присутня в ній як контекст, відчувається ностальгія та бажання зберегти рідне.

"Зараз важливо нічого не відкладати. Потрібно бачити друзів, відвідувати театр, насолоджуватися містом. Це не просто розваги - це допомагає триматися на плаву. Жити потрібно зараз," - підкреслила Наталка.